Вологі екваторіальні ліси

Вологі екваторіальні ліси – вічнозелені ліси, переважно в екваторіальному, рідше в субекваторіальному поясах на півночі Південної Америки, у Центральній Америці, у Західній Екваторіальній Африці, в Індо-Малайському

регіоні. В басейні Амазонки вони одержали назву  сельва. Поширені в областях з річними сумами опадів більше 1500 мм, відносно рівномірно розподілених по сезонах. Характерно велика розмаїтність видів дерев: на 1 га зустрічається від 40 до 170 видів. У більшості дерев стовбури прямі, колоновидні, гілкуються тільки у верхній частині. Самі рослі дерева досягають висоти 50-60 м, дерева середнього ярусу - 20-30 м, нижнього - близько 10 м. У багатьох дерев є досковидний корінь, що піднімається іноді на висоту 8 м. У болотистих лісах у дерев з'являються ходульні коріння.

Вологі екваторіальні ліси по-хижацькому винищувалися й продовжують винищуватися. До теперішнього часу їхня площа вже скоротилася вдвічі й продовжує зменшуватися зі швидкістю 1,25 % у рік. У них живе більше 2/3 всіх видів рослин і тварин Землі, багато хто з яких гинуть, навіть ще не будучи відкритими й дослідженими людиною. На місці знищеного пралісу починають рости низькорослі й дуже бідні видами ліси з швидкорослих дерев. При регулярних пожежах і вирубках вторинні ліси заміняються саванами або чистими заростями злаків.

Джерело:

http://geosite.com.ua/publ/vologi_ekvatorialni_lisi/147-1-0-499