Вологі екваторіальні ліси –
вічнозелені ліси, переважно в екваторіальному, рідше в субекваторіальному
поясах на півночі Південної Америки, у Центральній Америці, у Західній
Екваторіальній Африці, в Індо-Малайському
регіоні. В басейні Амазонки вони
одержали назву сельва. Поширені в
областях з річними сумами опадів більше 1500 мм, відносно рівномірно розподілених
по сезонах. Характерно велика розмаїтність видів дерев: на 1 га зустрічається
від 40 до 170 видів. У більшості дерев стовбури прямі, колоновидні, гілкуються
тільки у верхній частині. Самі рослі дерева досягають висоти 50-60 м, дерева
середнього ярусу - 20-30 м, нижнього - близько 10 м. У багатьох дерев є
досковидний корінь, що піднімається іноді на висоту 8 м. У болотистих лісах у
дерев з'являються ходульні коріння.
Вологі екваторіальні ліси по-хижацькому винищувалися й
продовжують винищуватися. До теперішнього часу їхня площа вже скоротилася
вдвічі й продовжує зменшуватися зі швидкістю 1,25 % у рік. У них живе більше
2/3 всіх видів рослин і тварин Землі, багато хто з яких гинуть, навіть ще не
будучи відкритими й дослідженими людиною. На місці знищеного пралісу починають
рости низькорослі й дуже бідні видами ліси з швидкорослих дерев. При регулярних
пожежах і вирубках вторинні ліси заміняються саванами або чистими заростями
злаків.
Джерело:
Немає коментарів:
Дописати коментар